Велика акула-молот є родичкою іншого виду, про котрий вже згадувалось на сайті – акули-молота зубчастої. Ці створіння мають ефектний зовнішній вигляд та є одним з улюблених об’єктів для зйомки у підводних фотографів. Як живе, чим харчується, як взаємодіє з людиною велика акула-молот – про все в цій статті.
Велика акула-молот (Sphyrna mokarran/Great hammerhead): загальні відомості
Довге веретеноподібне тіло та велика голова з бічними виростами. Ширина крил «молота» становить 23-27% від довжини тіла. В середньому велика акула-молот завдовжки буває 3,5 метри, вага при цьому сягає 230 кг і більше. Максимальна зареєстрована довжина – 7 м 89 см, та вага – 363 кг. Зазвичай самиці більші за самців. Живородні. Середня тривалість життя становить 20-30 років, а максимальна – 40-50.
Мешкають в тропічних теплих помірних водах по всьому світовому океану. Цих акул можна зустріти як на мілководді, так і на глибинах до 80 м, хоча вони надають перевагу континентальному шельфу, лагунам та кораловим рифам.
Ці риби одинокі кочові хижаки. Статево незрілі особини можуть ставати жертвами великих акул, таких як акула-бик. Дорослі молоти не мають природніх ворогів серед інших тварин.
Харчування у риб різноманітне та включає в себе таких тварин: краби, омари, кальмари, восьминоги, сардини, морські соми, риби-буркуни, різноманітні окуні, камбала, кузовкові та невеликі акули. Улюбленою здобиччю є скати. Часто в роті акули-молота можна зустріти уламки отруйних шипів, котрі, судячи зі всього, не турбують рибину. Полюють скати на світанку або в сутінках, патрулюючи дно та підіймаючи пісок у пошуках скатів. Коли велика акула-молот знаходить ската – глушить його сильним ударом голови.
Велика акула-молот та людина
Великий розмір та зуби роблять цю акулу небезпечною для людини, адже вона може нанести смертельні травми. Цей вид має репутацію небезпечного хижака, при сутичках може проявляти агресію. Деякі дайвери повідомляють, що при зустрічі великі акули-молоти вели себе сором’язливо, або не виказували зацікавленості людиною. На 2011 в списку значилося 34 нападів акул-молотів, з них 17 були неспровоковані і одне призвело до смертельного результату. Через труднощі у визначенні даного виду неясно, скільки з них було скоєно гігантської акулою-молот. Підтвердження має тільки один спровокований напад.
Через неконтрольований перелов, виду надано статус «вимираючий». Окрім перелову, чимало акул гинуть у протиакулячих сітках біля берегів Австралії та південної Африки. Та й повільний цикл відтворення тварин, не грає на користь риб.
В США, Австралії та Європейському Союзі діє заборона на видобуток акулячих плавників. Загалом жодних заходів зі збереження великої акули-молота не здійснюється.