Акула чорнопера, або ще одна з роду Carcharhinus

Акула чорнопера (Carcharhinus limbatus) має доволі великий ареал розповсюдження. Варто одразу зробити наголос на назві, адже цю тварину часто плутають з її родичкою рифовою чорноперою акулою, та все таки це різні види з однієї родини.

Акула чорнопера (Carcharhinus limbatus або Blacktip shark): опис та спосіб життя

Торпедоподібне тіло сірого кольору, із загостреним рилом, відносно маленькі очі та п’ять зябрових отворів, що завдовжки більші, ніж в аналогічних видів акул. Перший спинний плавник високий та серпоподібний. Грудні плавники загострені та також серпоподібні.

Спинна частина тварини від сірого до коричневого кольору, черево – біле. Вздовж боків проходить помітна біла смуга. Грудні та спинні плавники мають чорне окантування (у чорноперої рифової акули на спинному плавнику є чорна пляма, а не просто окантування, для порівняння). Деякі великі особини взагалі позбавлені чорного окантування плавників.

Максимальна зареєстрована довжина становить 2.8 метри, вага – 123 кг. Середній розмір не перевищує 1.5 метри завдовжки, а вага – 20-45 кг.

Подібно до інших сірих акул, є живородними. При цьому, самиці повертаються на місце свого народження, щоб народити своїх дитинчат. Зазвичай це мілководдя, де молодняк знаходиться у відносній безпеці та має чим харчуватися.

Ці енергійні хижаки утворюють чималі групи з чітким віковим та статевим розподілом. Саме в зграях чорнопера акула може впадати у харчове безумство, коли хтось з інших тварин знаходить їжу, саме в такі моменти проявляється її агресивний норов. Тримаються в прибережних акваторіях, лагунах, коралових рифах, на глибині не більше 60-ти метрів.

Живиться різноманітними рибами: сардинами, камбалою, морським окунем, кефалевими, летриновими, спинороговими. Також можуть харчуватися скатами та дрібними акулами. Найактивнішими годинами полювання є світанок та сутінки. В харчове безумство може впадати й від великої кількості риби.

Чорнопера акула та людина

Здебільшого ці акули боязкі та намагаються уникати зустрічей з людиною. Але не варто недооцінювати цього спритного хижака з міцним зубним апаратом. На 2008 рік біло зафіксовано 28 непровокованих нападів. Більшість нападів закінчується незначними травмами.

Чорнопера акула є об’єктом рибного промислу. Високо цінується її м’ясо, плавники та печінка.

Цьому виду надано статус «близький до уразливого», через низький рівень репродукції та активний вилов.

США та Австралія єдині країни, які регулюють вилов чорноперої акули на державному рівні.