Середземноморська або пісочна акула (Carcharhinus plumbeus)

Ще один з видів роду сірих акул – пісочна акула. Чим живе, ким харчується, чи безпечна для людини – про це все в цій статті.

Пісочна акула: загальні відомості

Сіро-блакитна акула – ще одна з назв цього виду. Мешкають у тропічних зонах всіх океанів, ведуть узбережно-пелагічний спосіб життя. Самиці виростають завдовжки 2-2.5 метри, в той час як самці – до 1.8 м. Колір тіла може варіюватися від синюватого до коричневого та бронзового з білим або просто блідим черевом.

пісочна акула
Ареал розповсюдження виду

Живородні. Є інформація, що в різних регіонах кількість акулят в приплоді різна, але статево вони представлені приблизно 1:1. Кількість новонароджених залежить від розмірів матері – чим більша акула, тим більше в неї народиться малечі.

Це донна риба, котра надає перевагу піщаному дну та майже не зустрічається на поверхні води. Мешкають на глибині 20-65 метрів, під час міграції занурюються глибше. В Середземному морі пісочна акула траплялась на глибині 200 метрів.

Пісочна акула – донний хижак з чудовими адаптивними можливостями. Риби-, молюски, ракоподібні – становлять основу їхнього раціону. Новонароджені харчуються крабами (котрих чимало на мілині, де риб народжують), згодом переходять на риб. На відміну від інших представників роду сірих акул, наприклад – тигрової акули, пісочні не їдять падло та сміття.

пісочна акула
Автор: Brian Gratwicke Пісочна акула в акваріумі Джорджії Ліцензія: CC BY 2.0 https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6e/Carcharhinus_plumbeus_georgia.jpg

В природі ці риби мають ворогів. Тупорила акула полює на неповнолітніх пісочних акул. Для дорослих небезпеку становить тигрова акула, та зрідка велика біла акула (дивно, чому до ворогів дорослих особин не відносять й тупорилу, адже вона є доволі агресивним видом – прим. авт.).

Максимальна тривалість життя становить 35-41 рік.



Пісочна акула та людина

В США м’ясо риби має високу промислову цінність. В Південно-Китайському морі рибу виловлюють заради плавників, м’яса, печінки та шкіри.

пісочна акула
Автор: Joe Boyd Пісочна акула в Океанічному центрі Мауї Ліцензія: CC BY-SA 2.0 https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/fb/Carcharhinus_plumbeus_maui_ocean_center.jpg

Хоча ці риби тримаються на чималій глибині і не представляють небезпеки для людини, їхній розмір робить їх потенціально небезпечними.

Сіро-блакитна акула має неефективний цикл відтворення популяції, цьому сприяють декілька факторів: мала кількість дитинчат в посліді, повільне зростання та статеве дозрівання при відносно тривалій вагітності. Наприкінці минулого століття популяцію було винищено на 2/3. Але після введення правил рибальства, вона почала відроджуватися. Сприятливим фактором є й зменшення чисельності природніх хижаків, котрі полюють на молодняк. Нині виду надано статус «близький до уразливого».




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *